Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/успішатися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
успішатися
Берлін: Українське слово, 1924

Успіша́тися, ша́юся, єшся, сов. в. успіши́тися, шу́ся, ши́шся, гл. Успѣвать, успѣть. Успішайсь поперед за неї сказати: тпру! Грин. I. 285. Аби втішився вхопити. Волч. у. Не вспішилось Бондарівні пісеньки співати. Грин. III. 615.