Словарь української мови (1924)/уставляти
Зовнішній вигляд
◀ уставка | Словарь української мови У уставляти |
установа ▶ |
|
Уставля́ти, ля́ю, єш, сов. в. уста́вити, влю, виш, гл. 1) Вставлять, вставить. Що ж будеш робить! свого розуму не вставиш. Ном. № 6294. У те́бе однії́ кле́пки в голові́ нема́. Тобі́ тре́ба кле́пку вста́вити. Ты глупъ. Тебя нужно вразумить. Ном. № 6254. 2) Ставить, поставить во что. Коничка вставте до кінничейки. АД. I. 37.