Словарь української мови (1924)/установа
Зовнішній вигляд
◀ уставляти | Словарь української мови У установа |
установити ▶ |
|
Устано́ва, ви, ж. 1) Обычай, обыкновеніе. У нас така вже установа. Федьк. 2) Постановленіе. Не ходив я своїм робом, шанував його встанови. К. Псал. 38. 3) Условіе. А таки ж у нас була установа: я тобі 3 карб. та мішок борошна, а ти.... Екат. у. Слов. Д. Эварн.