Словарь української мови (1924)/устигати

by Борис Грінченко

◀ устерегтися

Словарь української мови Борис Грінченко У устигати

устид ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Устига́ти, га́ю, єш, сов. в. усти́г(ну)ти, гну, неш, гл. Успѣвать, успѣть, поспѣть. Не встиг козак Нечай на коника всісти. Макс. Зараз Левка стали заганяти; насилу встигла йому Ївга подати сорочечку. Кв. II. 228.