Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/устид

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
устид
Берлін: Українське слово, 1924

Усти́д, ду, м. Стыдъ. Йому такий встид, як тій кобилі, що віз переверне. Ном. № 3171.