Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/устодолити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
устодолити
Берлін: Українське слово, 1924

Устодо́лити, лю, лиш, гл. Сдѣлать плохо. Там як устодоле хліб, так задавишся і не проковтнеш, сказано й зажерти не можна. Лебед. у.