Словарь української мови (1924)/устодолитися

by Борис Грінченко

◀ устодолити

Словарь української мови Борис Грінченко У устодолитися

устой ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Устодо́литися, люся, лишся, гл. Установиться (о погодѣ). Дощі й непогоди: не устодолиться ніяк. Васильк. у. Швидко місяцеві кватиря, — може устодолиться. Черк. у.