Словарь української мови (1924)/утиратися

by Борис Грінченко

◀ утирати

Словарь української мови Борис Грінченко У утиратися

утирач ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Утира́тися, ра́юся, єшся, сов. в. уте́ртися, утру́ся, ре́шся, гл. 1) Утираться, утереться, вытереться (о лицѣ и его частяхъ). Слізоньками умийся, рукавцем утрися. Макс. 2) Выглаживаться, выгладиться. Без його сковзалка не втиралась. Св. Л. 39.