Словарь української мови (1924)/утопитися

by Борис Грінченко

◀ утопити

Словарь української мови Борис Грінченко У утопитися

утоплена ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Утопи́тися, плю́ся, пишся, гл. 1) Утонуть, потонуть. Від диму закоптишся, від води замочишся, а часом і зовсім утопишся. Ном. № 5994. 2) Утопиться. Чорні брови маю, да й не оженюся, хиба піду до річеньки, з жалю утоплюся. Мет.