Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/феник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ф
феник
Берлін: Українське слово, 1924

Фе́ник, ка, м. Мелкая монета, грошъ. Не варт за зломаний феник. Фр. Пр. 139. Витратив єм сі феника. Фр. Пр. 193.