Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/фенчирь

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ф
фенчирь
Берлін: Українське слово, 1924

Фе́нчирь, ря, м. = Хвершал. Не ма'т фенчирь такой масти, щоби гоїв мої кости. Гол. I. 142.