Словарь української мови (1924)/фукання

by Борис Грінченко

◀ фукавиця

Словарь української мови Борис Грінченко Ф фукання

фукати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Фу́кання, ня, с. 1) Дуновеніе (ртомъ). Шейк. 2) Крики (на кого), брань.