Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/фукання

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ф
фукання
Берлін: Українське слово, 1924

Фу́кання, ня, с. 1) Дуновеніе (ртомъ). Шейк. 2) Крики (на кого), брань.