Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/фундувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ф
фундувати
Берлін: Українське слово, 1924

Фундува́ти, ду́ю, єш, гл. Основывать, учреждать. Монастир давний, Богом фундований, Почаєв названий. Млр. л. сб. 190 (Нп.).