Словарь української мови (1924)/фундувати
Зовнішній вигляд
◀ фундація | Словарь української мови Ф фундувати |
фуніти ▶ |
|
Фундува́ти, ду́ю, єш, гл. Основывать, учреждать. Монастир давний, Богом фундований, Почаєв названий. Млр. л. сб. 190 (Нп.).