Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/хавтурувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Х
хавтурувати
Берлін: Українське слово, 1924

Хавтурува́ти, ру́ю, єш, гл. 1) Брать взятки. 2) Собирать поборы натурой (о духовенствѣ).