Словарь української мови (1924)/хамелити

by Борис Грінченко

◀ хамаркати

Словарь української мови Борис Грінченко Х хамелити

хаменити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Хамели́ти, лю́, ли́ш, гл. Жевать съ трудомъ. Як молодою бувала, по сорок вареників їдала; а тепер хамелю-хамелю, насилу п'ятдесят умелю. Ном. № 8146.