Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/хамелити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Х
хамелити
Берлін: Українське слово, 1924

Хамели́ти, лю́, ли́ш, гл. Жевать съ трудомъ. Як молодою бувала, по сорок вареників їдала; а тепер хамелю-хамелю, насилу п'ятдесят умелю. Ном. № 8146.