Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/хаменити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Х
хаменити
Берлін: Українське слово, 1924

Хамени́ти, ню́, ни́ш, гл. Соглашать, приводить къ согласію? Той їх годить, хаменить, той їх розважає. Рудан. I. 104.