Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/хамлюга

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Х
хамлюга
Берлін: Українське слово, 1924

Хамлю́га, ги, м. Ув. отъ хамло 2, но употребл. въ болѣе ругательномъ смыслѣ, въ значеніи: Хамъ, халуй, грубый мужикъ. Виїхав раз у поле якийсь багатий хамлюга. Драг. 115.