Словарь української мови (1924)/хапком
| ◀ хапко | Словарь української мови Х хапком |
хапливий ▶ |
|
Ха́пко́м, нар. Наскоро, на скорую руку, поспѣшно. Так хапком зробив куріня, та й не до ладу. Канев. у. Посідали на вози хапком та мерщій їхати, щоб завидна дома бути. Полт.