Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/хаптурник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Х
хаптурник
Берлін: Українське слово, 1924

Хапту́рник, ка, м. = Хавтурник. Судящі — безсоромицькі хаптурники. Харьк. г. Голота своїх панів хаптурниками лає. К. ЦН. 168.