Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/харкати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Х
харкати
Берлін: Українське слово, 1924

Ха́ркати, каю, єш, гл. Харкать. Зачав плювати та харкати. Драг. 90. Стогнали, харкали.... Котл. Ен.