Словарь української мови (1924)/харчати
| ◀ харч | Словарь української мови Х харчати |
харчити ▶ |
|
Харча́ти, чу́, чи́ш, гл. Хрипѣть, трудно дышать. Брати аж харчать — сплять. Мнж. 26. Де упали, там заснули, сопли, харчали і хропли. Котл. Ен. I. 21.
| ◀ харч | Словарь української мови Борис Грінченко Х харчати |
харчити ▶ |
|
Словарь української мови — Х
харчати
Борис Грінченко
1924
Харча́ти, чу́, чи́ш, гл. Хрипѣть, трудно дышать. Брати аж харчать — сплять. Мнж. 26. Де упали, там заснули, сопли, харчали і хропли. Котл. Ен. I. 21.