Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/хвалда

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Х
хвалда
Берлін: Українське слово, 1924

Хва́лда, ди, ж. 1) Фалда, складка въ платьѣ. 2) Присі́сти хва́лди. Усидчиво работать. А правда, добре присів'їсь хвалди. Ном. № 13166. См. Фалд.