Словарь української мови (1924)/хватити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Х
хватити
Берлін: Українське слово, 1924

Хвати́ти, чу́, тиш, гл. Хватить, схватить. Венеру за виски хватило, як глянула, що там Дарес. Котл. Ен.