Словарь української мови (1924)/хвататися

by Борис Грінченко

◀ хватати

Словарь української мови Борис Грінченко Х хвататися

хватити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Хвата́тися, та́юся, єшся, гл. = Хапатися. Хватавсь з синком поговорити. Котл. Ен. III. 69. Нум, брате, скорійше хвататься, щоб нам оцю кашу поїсти. Рудч. Ск. I. 42. Еней з Сивилою хватались, до пекла швидче щоб прийти. Котл. Ен. III. 10.