Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/хиренний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Х
хиренний
Берлін: Українське слово, 1924

Хире́нний, а, е = Хирний. Вередує, як той панич… І де взялось таке хиренне? Все село проклятого не нагодує, а він собі гуляє, п'є. Шевч. 562.