Словарь української мови (1924)/хиренний
Зовнішній вигляд
◀ хирбет | Словарь української мови Х хиренний |
хирий ▶ |
|
Хире́нний, а, е = Хирний. Вередує, як той панич… І де взялось таке хиренне? Все село проклятого не нагодує, а він собі гуляє, п'є. Шевч. 562.