Словарь української мови (1924)/хлоп'ячий
| ◀ хлоп'я | Словарь української мови Х хлоп'ячий |
хлоста ▶ |
|
Хлоп'я́чий, а, е. Принадлежащій, относящійся къ мальчикамъ, ребяческій, мальчишескій. Чуб. I. 117. Хусточка в його, що з кишені виймав, то не хлоп'яча, а притьмом дівоча. Кв. По хлоп'я́чі. Какъ мальчикъ, какъ мальчика. Як її одягали, як постригали по хлоп'ячі, вона не пручалась, нічого не казала, тільки що плакала. Кв.