Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/хлоста

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Х
хлоста
Берлін: Українське слово, 1924

Хло́ста, ти, ж. Порка, наказаніе розгами. Ном. № 3862. Положивши, дайте добру хлосту, поки верне дощі та роси, що, знаю, в неї на мисниках та на полицях. Кв. Хло́сти да́ти. Выпороть, а затѣмъ вообще отколотить. Гей дамо ляхам, а превражим синам превеликую хлосту. АД. II. 66.