Словарь української мови (1924)/хмелик
| ◀ хмаронька | Словарь української мови Х хмелик |
хмелина ▶ |
|
Хме́лик, ка, м. 1) Ум. отъ хміль. З тебе, хмелику, все зле і все лихе. Ком. Пр. № 893. 2) Родъ узора въ вышивкѣ. Г. Барв. 216. Существуетъ нѣсколько разновидностей: хмелик роже́вий, — коло шнуро́чка, — на гілля́чках ягідка́ми, — чорнобри́вцями, — лапка́ми, — петру́шкою, — молоточками. Чуб. VII. 427. 3) — польови́й. Раст. Trifolium agrarium L. ЗЮЗО. I. 139.