Словарь української мови (1924)/хрум
Зовнішній вигляд
◀ хру-хру! | Словарь української мови Х хрум |
хрумати ▶ |
|
Хрум, меж., выражающее хрустѣніе. Сим. 210. Коли чує: хрум-хрум. Він потихеньку туди, — аж там лисичка диню їсть. Рудч. Ск. II. 10.