Словарь української мови (1924)/хрумати
| ◀ хрум | Словарь української мови Х хрумати |
хрумкати ▶ |
|
Хру́мати, маю, єш, гл. Ѣсть что нибудь хрустящее. Овечка п'є там, або хрума. Сим. 197. У стані хрумають коні смашне степове сіно. Мир. ХРВ. 108.
| ◀ хрум | Словарь української мови Борис Грінченко Х хрумати |
хрумкати ▶ |
|
Словарь української мови — Х
хрумати
Борис Грінченко
1924
Хру́мати, маю, єш, гл. Ѣсть что нибудь хрустящее. Овечка п'є там, або хрума. Сим. 197. У стані хрумають коні смашне степове сіно. Мир. ХРВ. 108.