Словарь української мови (1924)/худопахолок

by Борис Грінченко

◀ худок

Словарь української мови Борис Грінченко Х худопахолок

худорба ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Худопахо́лок, лка, м. 1) Малосильный человѣкъ. Старший здоровий, оттакий! да й то не худопахолки. ЗОЮР. I. 77. 2) Бѣднякъ, незнатный, простой человѣкъ. Як можна, що круль свою дочку видав за худопахолка. Чуб. II. 89.