Словарь української мови (1924)/худорба

by Борис Грінченко

◀ худопахолок

Словарь української мови Борис Грінченко Х худорба

худорлявий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Худорба́, би́, ж. 1) Худоба́. 2) Худое животное. Мнж. 22. 3) Бѣдность, нищета. 4) Соб.: бѣдняки. Не завидуй худорбі — доведе Бог тобі. Ном. № 2336.