Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/худорлявий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Х
худорлявий
Берлін: Українське слово, 1924

Худорля́вий, а, е. Худощавый, болѣзненный. Бісова гни-біда! (лайка на худорлявих — дитину то що). Ном. № 4693, стр. 286. Як тичина, високий, худорлявий. Г. Барв. 81.