Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/хурдник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Х
хурдник
Берлін: Українське слово, 1924

Хурдни́к, ка, м. Помѣщеніе для хурди́, больныхъ овецъ, сдѣланное отдѣльно или отдѣленное въ общей коша́рі. О. 1862. V. Кух. 29, 39. При коші, або в коші робиться хурдник для хворих овець. О. 1862. V. Кух. 30.