Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/царик

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ц
царик
Берлін: Українське слово, 1924

Ца́рик, ка, м. 1) Ум. отъ царь. 2) = Мишачок 2. Вх. Уг. 252, 273.