Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/цвікати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ц
цвікати
Берлін: Українське слово, 1924

Цвікати, каю, єш, гл. Говорить рѣзко въ глаза. Чого ти мні цвікаєш — хиба я виною у тому? Подол. г. Не цвікай! годі! не боїмося. Мир. ХРВ. 262.