Словарь української мови (1924)/цвікати
Зовнішній вигляд
◀ цвист | Словарь української мови Ц цвікати |
цвікований ▶ |
|
Цвікати, каю, єш, гл. Говорить рѣзко въ глаза. Чого ти мні цвікаєш — хиба я виною у тому? Подол. г. Не цвікай! годі! не боїмося. Мир. ХРВ. 262.