Словарь української мови (1924)/цвікований
Зовнішній вигляд
◀ цвікати | Словарь української мови Ц цвікований |
цвілий ▶ |
|
Цвіко́ваний, а, е. Ученый. Цвікований, та не дрюкований. Грин. II. 308. См. также варіантъ: Учений, та не дрюкований. Чуб. I. 249.