Словарь української мови (1924)/цвірінькнути

by Борис Грінченко

◀ цвірінькати

Словарь української мови Борис Грінченко Ц цвірінькнути

цвіріньок ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Цвірі́нькнути, кну, неш, гл. 1) Чирикнуть. 2) Болтнуть, сболтнуть. Хоч який блазень і цвірінькне проти його, дак і рот загородять. О. 1861. X. 27. Щоб нігде а ні цвірінькнула про цю оказію. О. 1862. I. 32.