Словарь української мови (1924)/цвіцькувати
| ◀ цвітчастий | Словарь української мови Ц цвіцькувати |
цвічений ▶ |
|
Цвіцькува́ти, кую, єш, гл. Срамить, поносить. Ти не цвіцькуй мене перед людьми. НВолын. у.
| ◀ цвітчастий | Словарь української мови Борис Грінченко Ц цвіцькувати |
цвічений ▶ |
|
Словарь української мови — Ц
цвіцькувати
Борис Грінченко
1924
Цвіцькува́ти, кую, єш, гл. Срамить, поносить. Ти не цвіцькуй мене перед людьми. НВолын. у.