Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/цепати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ц
цепати
Берлін: Українське слово, 1924

Це́пати, паю, єш, гл. Ударять слегка, царапать. Дідусь (жук Doreadion holosericeum) цепає до пальця: скрип! Вх. Зн. 78.