Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/цера

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ц
цера
Берлін: Українське слово, 1924

Це́ра, ри, ж. Цвѣтъ лица. Котл. Ен. VI. 81. Як циган, смуглой цери був. Котл. Ен. III. 31.