Словарь української мови (1924)/цнотливо

by Борис Грінченко

◀ цнотливий

Словарь української мови Борис Грінченко Ц цнотливо

цнотонька ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Цнотли́во, нар. 1) Добродѣтельно. Бідних заратовувала, цнотливо собі жила. Гн. I. 177. 2) Цѣломудренно.