Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/цовта

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ц
цовта
Берлін: Українське слово, 1924

Цо́вта, ти, ж. Глыба. Цовта землі, снігу, сахару. НВолын. у.