Словарь української мови (1924)/цок!

by Борис Грінченко

◀ цовта

Словарь української мови Борис Грінченко Ц цок!

цокати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Цок! меж. выражающее стукъ, звонъ отъ удара по твердому тѣлу. Рудч. Ск. II. 5. Тут хвись! шабельки засвистіли, цок, цок! — і іскри полетіли. Котл. Ен. VI. 83. Цок, цок підківками, стук, стук ніженьками. Нп.