Словарь української мови (1924)/цоркотіти
| ◀ цоркнути | Словарь української мови Ц цоркотіти |
цотатися ▶ |
|
Цоркоті́ти, кочу́, ти́ш, гл. 1) Звенѣть, бренчать, брякать, звякать. Вх. Зн. 78. 2) О тетеревѣ: кричать. Ґотур цоркотит. Вх. Зн. 78.
| ◀ цоркнути | Словарь української мови Борис Грінченко Ц цоркотіти |
цотатися ▶ |
|
Словарь української мови — Ц
цоркотіти
Борис Грінченко
1924
Цоркоті́ти, кочу́, ти́ш, гл. 1) Звенѣть, бренчать, брякать, звякать. Вх. Зн. 78. 2) О тетеревѣ: кричать. Ґотур цоркотит. Вх. Зн. 78.