Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/цоркіт

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ц
цоркіт
Берлін: Українське слово, 1924

Цо́ркіт, коту, м. Бренчаніе, бряканіе, звяканіе. Желех.