Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/цупкати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ц
цупкати
Берлін: Українське слово, 1924

Цу́пкати, каю, єш, гл. Топать. Вх. Лем. 481. См. Ту́пкати.