Словарь української мови (1924)/цуцак

by Борис Грінченко

◀ цуц

Словарь української мови Борис Грінченко Ц цуцак

цуценя ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Цуца́к, ка́, м. = Цу́цик. Жінка хотіла підманити чоловіка: замісто поросяти та спекла йому цуценя. От, поставила на стіл. Той подививсь та й каже: „Сказав би — куві, так ноги криві; сказав би — куд-кудак, так ноги не так: мабуть бісів цуцак“. Грин. I. 78.