Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/цуцик

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ц
цуцик
Берлін: Українське слово, 1924

Цу́цик, ка, м. Собачка, собаченка. Погуляв, як цуцик на вірьовці. Стор. II. 267. Осміхається, мов цуцик на ретязі. Ном. № 14252. Заскавучиш ти, як цуцик. Ном. № 3594. Голодний, як цуцик. Посл. Ум. Цу́цичок.