Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/цуценячий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ц
цуценячий
Берлін: Українське слово, 1924

Цуценя́чий, а, е. Свойственный, принадлежащій щенку.